ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИКА ВПРОВАДЖЕННЯ ТРАДИЦІЙ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ У СУЧАСНОМУ ОСВІТНЬО-ОЗДОРОВЧОМУ ПРОЦЕСІ
Фізичне виховання у навчальних закладах нашої держави виконує важливі завдання. Відповідно до законів України “Про освіту”, “Про фізичну культуру і спорт”, “Концепцією національної системи фізичного виховання дітей, учнівської та студентської молоді України”, Державною програмою розвитку фізичної культури і спорту та іншими документами визначено головним завданням постійне підвищення рівня здоров’я, фізичного та духовного розвитку населення, профілактику захворювань, забезпечення нормального вікового розвитку дітей, підлітків і молоді, формування основ здорового способу життя.
Впровадження народних методів фізичного традиційного виховання у сучасний виховний процес дасть, безперечно, позитивний результат у вирішенні оздоровчих питань. Це можливо за умови усвідомлення кожною молодою людиною поняття “здоров’я”, як засобу повноцінної життєдіяльності, здібностей, працездатності і соціальної активності, психофізичної стабільності.
Історія становлення і розвитку фізичного виховання у Київській Русі – вагома частина загальної історії фізичної культури і спорту. Досвід, надбаний у розвитку ігор та фізичних вправ протягом середньовіччя вагомо вплинув на становлення і формування сучасних видів спорту, вцілому на розвиток сучасної системи фізичного виховання.
Тілесне і психофізичне виховання населення Київської Русі було невід’ємною частиною виховання. Зважаючи на те, що наша національна культура зазнала великих змін і руйнування з боку загарбників і поневолювачів, необхідно прикласти чималих зусиль до відображення волелюбного духу і неповторності національного виховання, в тому числі – фізичного. Необхідною умовою такого процесу є використання у сучасних фізичних вправах, тренуваннях, змаганнях, видах боротьби динаміку форм, структур, компонентів цілісної системи вдосконалення і самовдосконалення.
Висока ефективність дії форм та засобів тіловиховання сприяє збагаченню у молоді не тільки етнічних знань та формуванню духовності, а й підвищенню рівня фізичного самовдосконалення.
Для поліпшення результативності системи фізичного виховання у школі необхідно впроваджувати різноманітні форми занять та фізкультурно-оздоровчих заходів у режимі дня, у позакласних та позашкільних заняттях (рис. 3.1).
З цією метою слід широко залучати учнів до участі у спортивних гуртках та секціях, популяризації додаткових фізкультурних занять, відродженні масових спортивно-художніх свят, днів здоров’я, різноманітних змагань та конкурсів, заснованих на базі народних традицій тіловиховання.
Важливою формою роботи в напрямку відродження національної культури у сучасному процесі виховання молоді можуть стати школи та гуртки національного відродження. Програма занять такого напряму передбачає виховання, в першу чергу, патріотизму, мужності, справедливості, мудрості та почуття національної єдності. Усі ці фактори “здорового духу” здійснюються у поєднанні з фізичним вихованням. Варто виділити основні напрями роботи шкіл національного відродження:
– гідне усвідомлення звання “українець”;
– знання історії свого народу і батьківщини;
– почуття родинного і національного обов’язку;
– повага до людей похилого віку, жінок і дітей;
– порядність і чесність у стосунках;
– цілеспрямованість і наполегливість у навчанні, роботі;
– знання і дотримання прав та обов’язків громадянина України;
– готовність власними досягненнями примножити славу України;
– вивчення і впровадження традиційного досвіду фізичного виховання.
Враховуючи доступність елементів народної фізичної культури, що вирізняється високою емоційністю та колоритом, можна досягти надзвичайної масовості і залучення дітей та молоді до участі у спортивно-оздоровчих заходах. Головною функцією в організації фізкультурно-оздоровчої роботи з молоддю та дітьми є впровадження фізичної культури в навчальний процес та побут. Поряд із розвитком фізичних якостей діти матимуть можливість ознайомитися з народними звичаями, традиціями, обрядами, збагатити й розширити свої знання з історії України, що викличе бажання примножити її славу власними здобутками і рекордами. культури, які створюють сприятливі умови для досягнення мети навчання у школі – підготовки всіх учнів до самостійного життя, праці, формування у них потреби та вміння регулярно займатися фізичними вправами, зміцнювати здоров’я і підтримувати належний рівень фізичної підготовки протягом усього життя.
Важливе значення для вирішення оздоровчих, освітніх і виховних завдань мають українські народні ігри.
Народні ігри, як засіб виховання дітей, високо оцінювали К.Д.Ушинський, В.П.Скуратівський, С.Ф.Русова, В.О.Сухомлинський та інші. Підкреслюючи педагогічну спрямованість народних ігор О.П.Усова писала: “У народних іграх немає навіть тіні педагогічної настирливості, і разом з тим усі вони цілком педагогічні”.
На думку В.О.Сухомлинського, “Гра – це величезне світне вікно, крізь яке в духовний світ дитини вливається живлючий потік уявлень, понять про навколишній світ. Гра – це іскра, що засвічує вогник допитливості”. В.Скуратівський зазначає, що народні ігри відкривають історію свого народу, вчать любити народних героїв, розвивають розумові здібності. “Для багатьох дітлахів такі забави були не тільки формою дозвілля, але й своєрідною школою, де засвоювалися перші абетки науки. Адже далеко не всім щастило відвідувати парафіяльні чотирикласники”.
3.1. Використання традицій фізичного виховання Київської Русі на уроках фізичної культури
Основною формою фізичного виховання в школі є уроки фізичної “Розумно організована гра, – пише М.Г.Стельмахович, є дійовим методом формування таких рис особистості, як дисциплінованість, кмітливість, сміливість, витривалість, винахідливість, спритність, рішучість, наполегливість, організованість, стриманість. Крім того, вона вчить напружувати зусилля, керувати собою, бути точним, додержуватися правил поведінки, діяти в колективі”.
Дитячі ігри, на думку М.Г.Стельмаховича, – “один з основних видів діяльності дітей, спрямованої на практичне пізнання навколишніх предметів і явищ через відтворення дій та взаємин дорослих”. Внаслідок підбору системи спеціальних ігор, розвивали фізичні здібності, вміння і навички, необхідні для повсякденної трудової діяльності й військової справи.
Народна гра є також дійовим методом трудового виховання. З одного боку, хороший фізичний розвиток створює добрі передумови для повноцінної й активної трудової діяльності. З іншого, – в багатьох іграх спостерігається наслідування трудових дій дорослих (“Огірочки”, “Мак”, “Шевчик” та інші). Через багаторазове повторення ігрових дій народна мудрість прагне прищепити дітям повагу до праці, до звичаїв і традицій рідного народу.
Впровадження народних методів фізичного традиційного виховання у сучасний виховний процес дасть, безперечно, позитивний результат у вирішенні оздоровчих питань. Це можливо за умови усвідомлення кожною молодою людиною поняття “здоров’я”, як засобу повноцінної життєдіяльності, здібностей, працездатності і соціальної активності, психофізичної стабільності.
Історія становлення і розвитку фізичного виховання у Київській Русі – вагома частина загальної історії фізичної культури і спорту. Досвід, надбаний у розвитку ігор та фізичних вправ протягом середньовіччя вагомо вплинув на становлення і формування сучасних видів спорту, вцілому на розвиток сучасної системи фізичного виховання.
Тілесне і психофізичне виховання населення Київської Русі було невід’ємною частиною виховання. Зважаючи на те, що наша національна культура зазнала великих змін і руйнування з боку загарбників і поневолювачів, необхідно прикласти чималих зусиль до відображення волелюбного духу і неповторності національного виховання, в тому числі – фізичного. Необхідною умовою такого процесу є використання у сучасних фізичних вправах, тренуваннях, змаганнях, видах боротьби динаміку форм, структур, компонентів цілісної системи вдосконалення і самовдосконалення.
Висока ефективність дії форм та засобів тіловиховання сприяє збагаченню у молоді не тільки етнічних знань та формуванню духовності, а й підвищенню рівня фізичного самовдосконалення.
Для поліпшення результативності системи фізичного виховання у школі необхідно впроваджувати різноманітні форми занять та фізкультурно-оздоровчих заходів у режимі дня, у позакласних та позашкільних заняттях (рис. 3.1).
Важливою формою роботи в напрямку відродження національної культури у сучасному процесі виховання молоді можуть стати школи та гуртки національного відродження. Програма занять такого напряму передбачає виховання, в першу чергу, патріотизму, мужності, справедливості, мудрості та почуття національної єдності. Усі ці фактори “здорового духу” здійснюються у поєднанні з фізичним вихованням. Варто виділити основні напрями роботи шкіл національного відродження:
– гідне усвідомлення звання “українець”;
– знання історії свого народу і батьківщини;
– почуття родинного і національного обов’язку;
– повага до людей похилого віку, жінок і дітей;
– порядність і чесність у стосунках;
– цілеспрямованість і наполегливість у навчанні, роботі;
– знання і дотримання прав та обов’язків громадянина України;
– готовність власними досягненнями примножити славу України;
– вивчення і впровадження традиційного досвіду фізичного виховання.
Враховуючи доступність елементів народної фізичної культури, що вирізняється високою емоційністю та колоритом, можна досягти надзвичайної масовості і залучення дітей та молоді до участі у спортивно-оздоровчих заходах. Головною функцією в організації фізкультурно-оздоровчої роботи з молоддю та дітьми є впровадження фізичної культури в навчальний процес та побут. Поряд із розвитком фізичних якостей діти матимуть можливість ознайомитися з народними звичаями, традиціями, обрядами, збагатити й розширити свої знання з історії України, що викличе бажання примножити її славу власними здобутками і рекордами. культури, які створюють сприятливі умови для досягнення мети навчання у школі – підготовки всіх учнів до самостійного життя, праці, формування у них потреби та вміння регулярно займатися фізичними вправами, зміцнювати здоров’я і підтримувати належний рівень фізичної підготовки протягом усього життя.
Важливе значення для вирішення оздоровчих, освітніх і виховних завдань мають українські народні ігри.
Народні ігри, як засіб виховання дітей, високо оцінювали К.Д.Ушинський, В.П.Скуратівський, С.Ф.Русова, В.О.Сухомлинський та інші. Підкреслюючи педагогічну спрямованість народних ігор О.П.Усова писала: “У народних іграх немає навіть тіні педагогічної настирливості, і разом з тим усі вони цілком педагогічні”.
На думку В.О.Сухомлинського, “Гра – це величезне світне вікно, крізь яке в духовний світ дитини вливається живлючий потік уявлень, понять про навколишній світ. Гра – це іскра, що засвічує вогник допитливості”. В.Скуратівський зазначає, що народні ігри відкривають історію свого народу, вчать любити народних героїв, розвивають розумові здібності. “Для багатьох дітлахів такі забави були не тільки формою дозвілля, але й своєрідною школою, де засвоювалися перші абетки науки. Адже далеко не всім щастило відвідувати парафіяльні чотирикласники”.
3.1. Використання традицій фізичного виховання Київської Русі на уроках фізичної культури
Основною формою фізичного виховання в школі є уроки фізичної “Розумно організована гра, – пише М.Г.Стельмахович, є дійовим методом формування таких рис особистості, як дисциплінованість, кмітливість, сміливість, витривалість, винахідливість, спритність, рішучість, наполегливість, організованість, стриманість. Крім того, вона вчить напружувати зусилля, керувати собою, бути точним, додержуватися правил поведінки, діяти в колективі”.
Дитячі ігри, на думку М.Г.Стельмаховича, – “один з основних видів діяльності дітей, спрямованої на практичне пізнання навколишніх предметів і явищ через відтворення дій та взаємин дорослих”. Внаслідок підбору системи спеціальних ігор, розвивали фізичні здібності, вміння і навички, необхідні для повсякденної трудової діяльності й військової справи.
Народна гра є також дійовим методом трудового виховання. З одного боку, хороший фізичний розвиток створює добрі передумови для повноцінної й активної трудової діяльності. З іншого, – в багатьох іграх спостерігається наслідування трудових дій дорослих (“Огірочки”, “Мак”, “Шевчик” та інші). Через багаторазове повторення ігрових дій народна мудрість прагне прищепити дітям повагу до праці, до звичаїв і традицій рідного народу.
За допомогою рухливих ігор діти в ранньому віці опановують першими елементами грамотності, завчають вірші, скоромовки, лічилки. Окремі ігри (“Класики”, “Піжмурки”, “Цурка”) розвивають і математичні здібності.
Не випадково, що добра половина українських ігор супроводжується піснями, примовками та приказками. Їх місце у грі досить різноманітне. Ними розпочинається або закінчується гра. Вони можуть пов’язувати різні частини ігрових дій, розподіляти серед дітей ролі. Діалоги дійових осіб наповнені поетичними текстами, вони багаті народними звертаннями. Ігри-пісні вчать дитину вправно володіти словом, додержуватись етичних норм поведінки, вони пробуджують мистецький хист до художнього слова, танцю й театрального мистецтва. Ряд ігор-пісень нагадують невеличкі театральні вистави, де немає сторонніх глядачів – усім гравцям відведена посильна роль.
Народні ігри класифікують на різноманітні групи: дидактичні, рухливі з обмеженим мовленнєвим текстом, рухливі хорові ігри; ігри історичної спрямованості; ігри з відображенням трудових процесів та побуту народу; спонтанні й сюжетні ігри; ігри для розвитку фізичних якостей тощо. У зв’язку з тим, що різні автори при класифікації ігор беруть за основу різні ознаки. Сьогодні ще остаточно не складені чітко науково-обґрунтовані групи народних ігор. Проте, це не заважає розробити методику проведення українських народних ігор у різних формах фізичного виховання дітей.
Для вибору гри потрібно чітко знати завдання, які вирішуватимуться грою, рівень розвитку дітей, місце і час проведення. Підбираючи гру для уроку фізичної культури необхідно враховувати основні його завдання. наприклад, для закріплення техніки стрибків доцільно використовувати ігри, сюжет яких пов’язаний зі стрибками.
Зміст гри повинен відповідати віковим особливостям фізичного і психофізичного розвитку дітей. Для дітей молодшого шкільного віку, руховий досвід яких дуже малий, рекомендуються ігри сюжетного характеру з елементарними правилами і простою структурою (“Мак”, “Іди, іди, дощику”, “Ой, вийтеся, огірочки” та ін.). Поступово від простих ігор потрібно переходити до більш складних, підвищувати вимоги до швидкості та координації рухів.
В середньому шкільному віці застосовуються більш різноманітні ігри. Діти вже мають певний руховий досвід, тому доцільно використовувати ігри “Ворона”, “Квочка”, “Цурка”, “Гилка проста”. Рекомендуються ігри зі швидкими рухами та стрибками (“Запорожець на Січі”, “У довгі лози”, “Пускайте нас”).
Для дітей старшого шкільного віку, в зв’язку зі зростанням фізичних можливостей, рекомендуються ігри з короткочасним силовим напруженням (“Перетяжка”, “Хвостач”, “Вежа”), точними і швидкими рухами (“Гилка складна”, “Ходулі”) .
Традиційно склалося так, що більшість українських ігор не ділиться за статтю. Проте існують і чисто дівочі (“Мак”, “Горішок”, “Коза”) та хлопчачі (“Тягти бука”, “Дзвінниця”).
Народні ігри, як правило, не вимагають спеціальних майданчиків. У них грали на вулиці, на вигоні, на лузі, у полі, серед пасовищ і навіть за працею, коли наступав короткий перепочинок. Під час проведення ігор в приміщенні потрібно передбачити, щоб не було зайвих, особливо гострих предметів. Якщо гра відбувається в лісі, необхідно знайти рівну галявину без пеньків та гілля.
Доцільно привчати дітей самостійно готувати місця для гри, робити розмітку, наводити лінії. Якщо розмітка майданчика вимагає багато часу, то це робиться до початку гри. Нескладну розмітку можна зробити під час проведення гри. Межі майданчика повинні бути не ближче 3-х метрів від огорожі, сітки та інших предметів.
Для організації гри велике значення мають лічилки, які дають можливість швидко організувати гравців, настроїти їх на об’єктивний вибір ведучих. Лічилки відрізняються чіткістю, ритмічністю, співучістю:
Бігли коні під мостами з золотими копитами,
Дзень-брязь – вийшов князь.
Говорячи кожне слово лічилки, діти показують по черзі на гравців. На кому випаде останнє слово, той і стає ведучим, або навпаки – виходить із кола.
Крім лічилок традиційно існує й жеребкування. Найчастіше воно застосовується в тих випадках, коли дітей потрібно поділити на дві команди. Наприклад, діти за загальною згодою обирають двох найбільш майстерних гравців. Решта – розділяється на пари. Пари складаються з рівних гравців, які домовляються про назву кожного. Після цього вони підходять до ведучих і запитують:
– Соломи чи зерна? Або: дерева чи заліза? і т.п.
Ведучі по черзі вибирають, говорячи: соломи, заліза… “Солома” і “залізо” стають біля ведучих, які їх вибрали, і так поки не утворяться дві рівні команди.
Для визначення черговості в народних іграх дуже часто застосовується вимірювання на палиці. Один гравець підкидає її і ловить однією рукою. Другий гравець береться за палицю вище тієї руки, котра ловила. Так по черзі переносять свої руки до кінця палиці. Чия рука опиниться на кінці – той і починає гру.
Ще один спосіб вибору ведучих – виділення за загальною згодою дітей. Цей прийом має велике значення у педагогічному відношенні тому, що дозволяє виявити бажання дітей, які, звичайно, вибирають найбільш достойних.
Інколи керівник гри сам призначає ведучих. Як правило, до цього вдаються тоді, коли діти ще не знають один одного і не можуть швидко вибрати тих, хто найбільш підходить на роль ведучого.
Перш ніж почати пояснення гри, потрібно розмістити учнів так, щоб вони добре чули і бачили керівника. Найкраще вишикувати гравців у вихідне положення, з якого вони почнуть гру.
Якщо на початку гри діти стають у коло, керівник під час пояснення знаходиться між гравцями. Не можна ставати в центр кола, тому що половина дітей опиниться за спиною. Якщо гравці розділені на дві команди і вишикувані одна проти іншої на великій віддалі, то доцільно при поясненні зблизити команди, а потім знову повернути їх на вихідне положення. В цьому випадку керівник, пояснивши гру, стає біля бокової межі і звертається то до однієї, то до другої команди. Під час пояснення не можна розміщувати дітей обличчям до сонця або вікна.
В ході гри керівник зосереджує увагу дітей на її змісті, слідкує за точністю рухів, робить короткі методичні вказівки, підтримує підвищений емоційний настрій і товариське взаємовідношення між гравцями.
Пояснюючи нову гру, в якій є лічилка, керівнику не слід попередньо з дітьми розучувати її текст, його бажано ввести в хід гри несподівано. Такий прийом дасть велике задоволення і звільнить від нудних трафаретів. Діти, слухаючи ритмічні поєднання слів із рухами, при повторенні гри легко запам’ятовують лічилку.
Пояснювати нову гру можна по-різному, в залежності від її виду та змісту. Так, несюжетну гру пояснюють коротко і лаконічно. Керівник створює уяву про її зміст, послідовність ігрових дій, розміщення гравців, правила гри.
Пояснюючи сюжетну гру, потрібно коротко розповісти про хід гри, пояснити роль ведучого, дати послухати діалоги і перейти до розподілу ролей. Розповідь не повинна бути монотонною, Пояснювати гру слід спокійним і виразним голосом, інколи підвищуючи або знижуючи його, щоб таким чином звернути увагу учнів на той чи інший момент змісту. Тривале і нечітке пояснення втомлює дітей, внаслідок чого у них зникає інтерес до гри.
Для кращого засвоєння гри пояснення рекомендується супроводжувати показом. Зміст гри доцільно пояснювати тільки тоді, коли діти грають у цю гру вперше. Якщо гра повторюється, достатньо нагадати, описати її основні моменти, залучаючи до цього самих дітей.
Головне завдання педагога – навчити дітей гратися активно і самостійно. Тільки в цьому випадку вони привчаться самі в будь-якій ситуації регулювати ступінь уваги і м’язових напружень, швидко приймати рішення, проявляти ініціативу.
Починати гру потрібно організовано і своєчасно. Затримка її значно знижує передігровий стан, зменшує готовність дітей до гри. Гра починається за встановленим сигналом (команда, свисток, сплеск в долоні і т.п.). Пізніше керівник уважно слідкує за ходом гри і спрямовує діяльність дітей в певному напрямку. В процесі гри доцільно робити зупинки і вказувати на технічні й тактичні помилки. Разом з тим, потрібно надавати дітям максимум ініціативи і залишатись об’єктивним суддею.
Давати сигнал до закінчення гри найкраще тоді, коли діти отримали від неї задоволення, але й не перевтомилися. Про закінчення гри можна попередити словами: “Залишилось дві хвилини”, “Граємо до одного м’яча”. Несподіване закінчення гри може викликати негативну реакцію гравців.
Після закінчення гри керівник повинен оголосити її результати. Для цього він створює спокійну обстановку. В процесі визначення результатів гри потрібно враховувати не тільки швидкість, але й якість виконання тієї чи іншої дії. Оголошувати результати гри потрібно лаконічно, нікому не роблячи скидок.
Під час оголошення результатів необхідно назвати помилки, що були допущені в техніці і тактиці гри, вказати на шляхи їх виправлення. Доцільно згадати позитивні і негативні моменти гри, відзначити кращих гравців. Бажано залучати до аналізу ігрових дій самих дітей, це дає змогу привчати їх до спостережливості і значно підвищує інтерес до фізичної культури.
Використання народних ігор у процесі фізичного виховання школярів дасть змогу не тільки збагатити дітей емпіричними знаннями, а й визначити позитивний їх вплив на організм, формування психічних якостей, зацікавленості до систематичних занять фізичною культурою. Народні рухливі ігри є дієвим чинником позакласної роботи, підвищення розумової працездатності дітей. Використання українських народних ігор на уроках фізичного виховання дасть змогу підвищити емоційний фон уроку, покращити результати фізичних якостей учнів, поліпшити загальний тонус організму.
Для більш успішної результативності ігор і впровадження їх у різні форми фізичного виховання доцільно розробити й обумовити правила народних ігор, визначити й конкретизувати умови та час їх проведення. У цьому випадку слід зазначити мету, характер спрямування гри й доцільність її проведення. Важливим аспектом є підбір та застосування спортивного інвентарю, музичного супроводу, створення колоритних умов проведення. Так, наприклад, розучуючи українську народну рухливу гру “Трампижа”, слід ознайомити дітей з початковою її формою, дати коротку історичну довідку проведення гри в епоху Київської Русі.
З метою зацікавленості й мотивації до народної гри, слід конкретизувати й усучаснити правила, замінити атрибути гри на сучасні, зберігаючи при цьому її первинну суть і спрямування, виховний та розвиваючий вплив.
Невід’ємною частиною втілення народних традицій у сучасних умовах виховання є ознайомлення молоді із середньовічною літературою, літописами, легендами, статутами, з творами мистецтва, живопису, археологічними знахідками.
Ознайомлення із твором Володимира Мономаха “Поучення дітям” слід проводити під час бесід, лекцій, колоквіумів та інших форм роботи. Важливе виховне й освітнє та виховне значення несуть у собі “Статути” навчальних закладів Київської Русі. Переконливим доказом значення фізичного виховання дітей та молоді у Київській Русі стануть археологічні знахідки ковзанів, зброї, дитячих луків та мечів, іграшок, датованих Х – ХІХ ст.
3.2. Застосування традицій фізичного виховання Київської Русі у фізкультурно-оздоровчих заходах протягом навчального дня
Фізкультурно-оздоровчі заходи протягом навчального дня доповнюють рухову активність школярів, а також виконують функції активного відпочинку. До основних форм фізкультурних заходів належать: гімнастика до занять, фізкультхвилинки, фізкультурні паузи, години здоров’я, самостійні заняття.
Гімнастика перед заняттями, вирішуючи організуючу функцію на початку навчального дня, водночас сприяє формуванню:
1) правильної постави (вправи імітаційного характеру: “Княжна”, “Вартові воїни”);2) підвищенню працездатності учнів на перших уроках (вправи на координацію, увагу, стройові);
3) загартуванню організму (виконання вправ на свіжому повітрі (в легкому одязі).
У застосуванні елементів народного фізичного виховання під час проведення фізкультурних хвилинок і фізкультурних пауз доцільно використовувати речівки з рухами для рук, для формування постави та плечового пояса.
Не випадково, що добра половина українських ігор супроводжується піснями, примовками та приказками. Їх місце у грі досить різноманітне. Ними розпочинається або закінчується гра. Вони можуть пов’язувати різні частини ігрових дій, розподіляти серед дітей ролі. Діалоги дійових осіб наповнені поетичними текстами, вони багаті народними звертаннями. Ігри-пісні вчать дитину вправно володіти словом, додержуватись етичних норм поведінки, вони пробуджують мистецький хист до художнього слова, танцю й театрального мистецтва. Ряд ігор-пісень нагадують невеличкі театральні вистави, де немає сторонніх глядачів – усім гравцям відведена посильна роль.
Народні ігри класифікують на різноманітні групи: дидактичні, рухливі з обмеженим мовленнєвим текстом, рухливі хорові ігри; ігри історичної спрямованості; ігри з відображенням трудових процесів та побуту народу; спонтанні й сюжетні ігри; ігри для розвитку фізичних якостей тощо. У зв’язку з тим, що різні автори при класифікації ігор беруть за основу різні ознаки. Сьогодні ще остаточно не складені чітко науково-обґрунтовані групи народних ігор. Проте, це не заважає розробити методику проведення українських народних ігор у різних формах фізичного виховання дітей.
Для вибору гри потрібно чітко знати завдання, які вирішуватимуться грою, рівень розвитку дітей, місце і час проведення. Підбираючи гру для уроку фізичної культури необхідно враховувати основні його завдання. наприклад, для закріплення техніки стрибків доцільно використовувати ігри, сюжет яких пов’язаний зі стрибками.
Зміст гри повинен відповідати віковим особливостям фізичного і психофізичного розвитку дітей. Для дітей молодшого шкільного віку, руховий досвід яких дуже малий, рекомендуються ігри сюжетного характеру з елементарними правилами і простою структурою (“Мак”, “Іди, іди, дощику”, “Ой, вийтеся, огірочки” та ін.). Поступово від простих ігор потрібно переходити до більш складних, підвищувати вимоги до швидкості та координації рухів.
В середньому шкільному віці застосовуються більш різноманітні ігри. Діти вже мають певний руховий досвід, тому доцільно використовувати ігри “Ворона”, “Квочка”, “Цурка”, “Гилка проста”. Рекомендуються ігри зі швидкими рухами та стрибками (“Запорожець на Січі”, “У довгі лози”, “Пускайте нас”).
Для дітей старшого шкільного віку, в зв’язку зі зростанням фізичних можливостей, рекомендуються ігри з короткочасним силовим напруженням (“Перетяжка”, “Хвостач”, “Вежа”), точними і швидкими рухами (“Гилка складна”, “Ходулі”) .
Традиційно склалося так, що більшість українських ігор не ділиться за статтю. Проте існують і чисто дівочі (“Мак”, “Горішок”, “Коза”) та хлопчачі (“Тягти бука”, “Дзвінниця”).
Народні ігри, як правило, не вимагають спеціальних майданчиків. У них грали на вулиці, на вигоні, на лузі, у полі, серед пасовищ і навіть за працею, коли наступав короткий перепочинок. Під час проведення ігор в приміщенні потрібно передбачити, щоб не було зайвих, особливо гострих предметів. Якщо гра відбувається в лісі, необхідно знайти рівну галявину без пеньків та гілля.
Доцільно привчати дітей самостійно готувати місця для гри, робити розмітку, наводити лінії. Якщо розмітка майданчика вимагає багато часу, то це робиться до початку гри. Нескладну розмітку можна зробити під час проведення гри. Межі майданчика повинні бути не ближче 3-х метрів від огорожі, сітки та інших предметів.
Для організації гри велике значення мають лічилки, які дають можливість швидко організувати гравців, настроїти їх на об’єктивний вибір ведучих. Лічилки відрізняються чіткістю, ритмічністю, співучістю:
Бігли коні під мостами з золотими копитами,
Дзень-брязь – вийшов князь.
Говорячи кожне слово лічилки, діти показують по черзі на гравців. На кому випаде останнє слово, той і стає ведучим, або навпаки – виходить із кола.
Крім лічилок традиційно існує й жеребкування. Найчастіше воно застосовується в тих випадках, коли дітей потрібно поділити на дві команди. Наприклад, діти за загальною згодою обирають двох найбільш майстерних гравців. Решта – розділяється на пари. Пари складаються з рівних гравців, які домовляються про назву кожного. Після цього вони підходять до ведучих і запитують:
– Соломи чи зерна? Або: дерева чи заліза? і т.п.
Ведучі по черзі вибирають, говорячи: соломи, заліза… “Солома” і “залізо” стають біля ведучих, які їх вибрали, і так поки не утворяться дві рівні команди.
Для визначення черговості в народних іграх дуже часто застосовується вимірювання на палиці. Один гравець підкидає її і ловить однією рукою. Другий гравець береться за палицю вище тієї руки, котра ловила. Так по черзі переносять свої руки до кінця палиці. Чия рука опиниться на кінці – той і починає гру.
Ще один спосіб вибору ведучих – виділення за загальною згодою дітей. Цей прийом має велике значення у педагогічному відношенні тому, що дозволяє виявити бажання дітей, які, звичайно, вибирають найбільш достойних.
Інколи керівник гри сам призначає ведучих. Як правило, до цього вдаються тоді, коли діти ще не знають один одного і не можуть швидко вибрати тих, хто найбільш підходить на роль ведучого.
Перш ніж почати пояснення гри, потрібно розмістити учнів так, щоб вони добре чули і бачили керівника. Найкраще вишикувати гравців у вихідне положення, з якого вони почнуть гру.
Якщо на початку гри діти стають у коло, керівник під час пояснення знаходиться між гравцями. Не можна ставати в центр кола, тому що половина дітей опиниться за спиною. Якщо гравці розділені на дві команди і вишикувані одна проти іншої на великій віддалі, то доцільно при поясненні зблизити команди, а потім знову повернути їх на вихідне положення. В цьому випадку керівник, пояснивши гру, стає біля бокової межі і звертається то до однієї, то до другої команди. Під час пояснення не можна розміщувати дітей обличчям до сонця або вікна.
В ході гри керівник зосереджує увагу дітей на її змісті, слідкує за точністю рухів, робить короткі методичні вказівки, підтримує підвищений емоційний настрій і товариське взаємовідношення між гравцями.
Пояснюючи нову гру, в якій є лічилка, керівнику не слід попередньо з дітьми розучувати її текст, його бажано ввести в хід гри несподівано. Такий прийом дасть велике задоволення і звільнить від нудних трафаретів. Діти, слухаючи ритмічні поєднання слів із рухами, при повторенні гри легко запам’ятовують лічилку.
Пояснювати нову гру можна по-різному, в залежності від її виду та змісту. Так, несюжетну гру пояснюють коротко і лаконічно. Керівник створює уяву про її зміст, послідовність ігрових дій, розміщення гравців, правила гри.
Пояснюючи сюжетну гру, потрібно коротко розповісти про хід гри, пояснити роль ведучого, дати послухати діалоги і перейти до розподілу ролей. Розповідь не повинна бути монотонною, Пояснювати гру слід спокійним і виразним голосом, інколи підвищуючи або знижуючи його, щоб таким чином звернути увагу учнів на той чи інший момент змісту. Тривале і нечітке пояснення втомлює дітей, внаслідок чого у них зникає інтерес до гри.
Для кращого засвоєння гри пояснення рекомендується супроводжувати показом. Зміст гри доцільно пояснювати тільки тоді, коли діти грають у цю гру вперше. Якщо гра повторюється, достатньо нагадати, описати її основні моменти, залучаючи до цього самих дітей.
Головне завдання педагога – навчити дітей гратися активно і самостійно. Тільки в цьому випадку вони привчаться самі в будь-якій ситуації регулювати ступінь уваги і м’язових напружень, швидко приймати рішення, проявляти ініціативу.
Починати гру потрібно організовано і своєчасно. Затримка її значно знижує передігровий стан, зменшує готовність дітей до гри. Гра починається за встановленим сигналом (команда, свисток, сплеск в долоні і т.п.). Пізніше керівник уважно слідкує за ходом гри і спрямовує діяльність дітей в певному напрямку. В процесі гри доцільно робити зупинки і вказувати на технічні й тактичні помилки. Разом з тим, потрібно надавати дітям максимум ініціативи і залишатись об’єктивним суддею.
Давати сигнал до закінчення гри найкраще тоді, коли діти отримали від неї задоволення, але й не перевтомилися. Про закінчення гри можна попередити словами: “Залишилось дві хвилини”, “Граємо до одного м’яча”. Несподіване закінчення гри може викликати негативну реакцію гравців.
Після закінчення гри керівник повинен оголосити її результати. Для цього він створює спокійну обстановку. В процесі визначення результатів гри потрібно враховувати не тільки швидкість, але й якість виконання тієї чи іншої дії. Оголошувати результати гри потрібно лаконічно, нікому не роблячи скидок.
Під час оголошення результатів необхідно назвати помилки, що були допущені в техніці і тактиці гри, вказати на шляхи їх виправлення. Доцільно згадати позитивні і негативні моменти гри, відзначити кращих гравців. Бажано залучати до аналізу ігрових дій самих дітей, це дає змогу привчати їх до спостережливості і значно підвищує інтерес до фізичної культури.
Використання народних ігор у процесі фізичного виховання школярів дасть змогу не тільки збагатити дітей емпіричними знаннями, а й визначити позитивний їх вплив на організм, формування психічних якостей, зацікавленості до систематичних занять фізичною культурою. Народні рухливі ігри є дієвим чинником позакласної роботи, підвищення розумової працездатності дітей. Використання українських народних ігор на уроках фізичного виховання дасть змогу підвищити емоційний фон уроку, покращити результати фізичних якостей учнів, поліпшити загальний тонус організму.
Для більш успішної результативності ігор і впровадження їх у різні форми фізичного виховання доцільно розробити й обумовити правила народних ігор, визначити й конкретизувати умови та час їх проведення. У цьому випадку слід зазначити мету, характер спрямування гри й доцільність її проведення. Важливим аспектом є підбір та застосування спортивного інвентарю, музичного супроводу, створення колоритних умов проведення. Так, наприклад, розучуючи українську народну рухливу гру “Трампижа”, слід ознайомити дітей з початковою її формою, дати коротку історичну довідку проведення гри в епоху Київської Русі.
З метою зацікавленості й мотивації до народної гри, слід конкретизувати й усучаснити правила, замінити атрибути гри на сучасні, зберігаючи при цьому її первинну суть і спрямування, виховний та розвиваючий вплив.
Невід’ємною частиною втілення народних традицій у сучасних умовах виховання є ознайомлення молоді із середньовічною літературою, літописами, легендами, статутами, з творами мистецтва, живопису, археологічними знахідками.
Ознайомлення із твором Володимира Мономаха “Поучення дітям” слід проводити під час бесід, лекцій, колоквіумів та інших форм роботи. Важливе виховне й освітнє та виховне значення несуть у собі “Статути” навчальних закладів Київської Русі. Переконливим доказом значення фізичного виховання дітей та молоді у Київській Русі стануть археологічні знахідки ковзанів, зброї, дитячих луків та мечів, іграшок, датованих Х – ХІХ ст.
3.2. Застосування традицій фізичного виховання Київської Русі у фізкультурно-оздоровчих заходах протягом навчального дня
Фізкультурно-оздоровчі заходи протягом навчального дня доповнюють рухову активність школярів, а також виконують функції активного відпочинку. До основних форм фізкультурних заходів належать: гімнастика до занять, фізкультхвилинки, фізкультурні паузи, години здоров’я, самостійні заняття.
1) правильної постави (вправи імітаційного характеру: “Княжна”, “Вартові воїни”);2) підвищенню працездатності учнів на перших уроках (вправи на координацію, увагу, стройові);
3) загартуванню організму (виконання вправ на свіжому повітрі (в легкому одязі).
У застосуванні елементів народного фізичного виховання під час проведення фізкультурних хвилинок і фізкультурних пауз доцільно використовувати речівки з рухами для рук, для формування постави та плечового пояса.
Доцільно застосовувати музичний і пісенний супровід під час виконання фізкультурних пауз, використовуючи елементи народного танцю. Враховуючи мелодійність української народної пісні і запальний характер танцювальних мелодій, можна створити сприятливий психологічний фон, емоційний настрій, що, безперечно, сприятиме засвоєнню дитиною навчального матеріалу і спонукатиме її до рухової активності.
Серед форм занять фізичною культурою важливою є години здоров’я. Основне завдання цієї форми роботи – всебічне заохочення, ініціатива і бажання дітей рухатися. Під час проведення годин здоров’я доцільно організовувати змагання між класами, окремими учнями, вчителями за характером народних ігор, поєдинків. Важливо, щоб учні самі вибирали ті, чи інші види занять, готували спортивний інвентар, обладнання, місця занять.
Для колективних ігор можна запропонувати “Штурм фортеці”, “У короля”, “Стінка на стінку”. При проведенні одноборств і поєдинків з метою визначення переможця (боротьба на “мечах” (палиці), вибивання мішеней, дужання, кулачний бій (з обмеженими правилами) варто використовувати безпечний інвентар (палиці, кеглі, м’ячі). Для дівчат слід запропонувати елементи дівочих народних ігор: “Накидання вінка на дерево” – накидання кілець чи обручів на горизонтальні й вертикальні мішені; “Кладочка” – збереження рівноваги; “Зірви стрічку” – стрибки вгору; “Вогонь на Івана Купала” – перестрибування через перешкоду; водіння хороводів. Важливим елементом проведення години здоров’я є музичний супровід.
При проведенні спортивних годин у групі продовженого дня слід віддати перевагу народним іграм на свіжому повітрі з елементами ходьби, бігу, подолання перешкод, танцювальних та інших підготовчих і підвідних вправ: “Довга лоза”, “Гилка”, “Трампижа”, “Городковий м’яч”, “Круговий” та ін.
3.3. Традиції фізичного виховання Київської Русі у позакласній роботі та молодіжному дозвіллі
Великі можливості для оздоровлення дітей має позакласна робота з фізичного виховання. Позакласна робота – це організовані заняття з учнями, які проводяться школою в позаурочний час. Для позакласних занять фізичними вправами характерна самостійна організація діяльності з метою поліпшення здоров’я, збереженні і підвищення працездатності, а також навчання певним руховим діям. Завдання позакласної роботи з фізичного виховання полягають у:
залученні до систематичних занять фізичними вправами якомога більшої кількості школярів; підвищенні якості засвоєння навчального матеріалу з предмету “Фізична культура”; формуванні умінь і навичок самостійно використовувати засоби фізичного виховання у повсякденній діяльності з метою поліпшення здоров’я, попередження розумової перевтоми і підвищення фізичної підготовки; залученні дітей до певних видів спорту і досягненні ними високих результатів.
За своєю методикою позакласні заняття мають багато спільного з методикою проведення уроків фізичної культури. Їх структура також повинна забезпечувати поступову підготовку організму до умов виконання основної роботи та її завершення. Проте, позакласна робота має свої особливості. Зокрема вона організовується на добровільних основах, тобто зміст і форми занять визначаються школою з урахуванням умов роботи, а учням дається право вибору видів занять. Педагогічне керівництво позакласною роботою з фізичного виховання набуває консультативного характеру, стимулює виявляння творчості та ініціативи.
Елементи фізичного виховання Київської Русі займають важливе місце в організації позакласної роботи з фізичного виховання школярів. Спрямування цієї форми роботи полягає у широкому залученні учнівської молоді різного віку до занять фізичними вправами, активізації фізкультурно-масової роботи, підвищення якості навчального процесу, збільшення обсягу рухової активності учнів, формування у них стійких мотивів до самостійного зміцнення здоров’я. Застосування засобів тіловиховання населення Київської Русі в різних формах позакласної роботи з учнями подано на рис. 3.4.
Туристичні походи та екскурсії мають велике оздоровче, виховне та освітнє значення. Під час походів школярі знайомляться з історією, архітектурою, освітою, культурою народу. Такий підхід є запорукою не тільки здорового способу життя, а й важливою ланкою єднання людини з
навколишнім світом, використання життєдайної сили землі, природи, Найчастіше проводять пішохідні походи та екскурсії. Взимку можна провести похід на лижах. У походах вирішуються переважно завдання фізичного загартування дітей у поєднанні з освітньою і виховною роботою.
Під час проведення конкурсів необхідно застосувати елементи народного танцю, обрядових дій, народної рухливої гри, хороводу. Має сенс до програми конкурсу включити командні проходження строєм під супровід і виконання української народної пісні; змагання на знання більшої кількості прислів’їв про здоров’я; влаштування поєдинків сучасних богатирів з метою прояву особистих фізичних умінь і навичок.
Важко переоцінити роль змагань у фізичному вихованні школярів. Використання елементів змагань у навчальній та оздоровчій роботі суттєво підвищує рівень активності учнів, їх емоційний стан. Внутрішньо-шкільні змагання мають охоплювати всіх учнів, починаючи з 1 класу. Змагання проводяться у класах та між класами, в групах та між групами продовженого дня. Під час проведення змагань доцільно проводити традиційні змагальні фізичні вправи, поєдинки, рухливі ігри.
Найбільш повного практичного втілення ідеї зв’язку фізичного виховання з іншими шкільними предметами, та ідеї гармонії тіла і розуму можна досягти при систематичному проведенні днів здоров’я, які потребують координації зусиль більшості вчителів загальноосвітніх предметів (історії, біології, географії, літератури та ін.), батьків. Дня здоров’я проводяться в природних умовах у складі учнів та працівників всієї школи і насичені елементами романтики (при цьому розв’язуються питання дотримання правил безпеки та дисципліни). У цих заходах об’єднуються майже всі форми фізичного виховання (туризм, змагання, ранкова гімнастика, ігри тощо).
Саме тому елементи народного тіловиховання необхідно включати в програму днів здоров’я та спортивних свят: лазіння по стовпі, перетягування каната, дужання, пірнання, стрільба з лука, метання каміння, фехтування.
Серед форм занять фізичною культурою важливою є години здоров’я. Основне завдання цієї форми роботи – всебічне заохочення, ініціатива і бажання дітей рухатися. Під час проведення годин здоров’я доцільно організовувати змагання між класами, окремими учнями, вчителями за характером народних ігор, поєдинків. Важливо, щоб учні самі вибирали ті, чи інші види занять, готували спортивний інвентар, обладнання, місця занять.
Для колективних ігор можна запропонувати “Штурм фортеці”, “У короля”, “Стінка на стінку”. При проведенні одноборств і поєдинків з метою визначення переможця (боротьба на “мечах” (палиці), вибивання мішеней, дужання, кулачний бій (з обмеженими правилами) варто використовувати безпечний інвентар (палиці, кеглі, м’ячі). Для дівчат слід запропонувати елементи дівочих народних ігор: “Накидання вінка на дерево” – накидання кілець чи обручів на горизонтальні й вертикальні мішені; “Кладочка” – збереження рівноваги; “Зірви стрічку” – стрибки вгору; “Вогонь на Івана Купала” – перестрибування через перешкоду; водіння хороводів. Важливим елементом проведення години здоров’я є музичний супровід.
При проведенні спортивних годин у групі продовженого дня слід віддати перевагу народним іграм на свіжому повітрі з елементами ходьби, бігу, подолання перешкод, танцювальних та інших підготовчих і підвідних вправ: “Довга лоза”, “Гилка”, “Трампижа”, “Городковий м’яч”, “Круговий” та ін.
3.3. Традиції фізичного виховання Київської Русі у позакласній роботі та молодіжному дозвіллі
Великі можливості для оздоровлення дітей має позакласна робота з фізичного виховання. Позакласна робота – це організовані заняття з учнями, які проводяться школою в позаурочний час. Для позакласних занять фізичними вправами характерна самостійна організація діяльності з метою поліпшення здоров’я, збереженні і підвищення працездатності, а також навчання певним руховим діям. Завдання позакласної роботи з фізичного виховання полягають у:
залученні до систематичних занять фізичними вправами якомога більшої кількості школярів; підвищенні якості засвоєння навчального матеріалу з предмету “Фізична культура”; формуванні умінь і навичок самостійно використовувати засоби фізичного виховання у повсякденній діяльності з метою поліпшення здоров’я, попередження розумової перевтоми і підвищення фізичної підготовки; залученні дітей до певних видів спорту і досягненні ними високих результатів.
За своєю методикою позакласні заняття мають багато спільного з методикою проведення уроків фізичної культури. Їх структура також повинна забезпечувати поступову підготовку організму до умов виконання основної роботи та її завершення. Проте, позакласна робота має свої особливості. Зокрема вона організовується на добровільних основах, тобто зміст і форми занять визначаються школою з урахуванням умов роботи, а учням дається право вибору видів занять. Педагогічне керівництво позакласною роботою з фізичного виховання набуває консультативного характеру, стимулює виявляння творчості та ініціативи.
Елементи фізичного виховання Київської Русі займають важливе місце в організації позакласної роботи з фізичного виховання школярів. Спрямування цієї форми роботи полягає у широкому залученні учнівської молоді різного віку до занять фізичними вправами, активізації фізкультурно-масової роботи, підвищення якості навчального процесу, збільшення обсягу рухової активності учнів, формування у них стійких мотивів до самостійного зміцнення здоров’я. Застосування засобів тіловиховання населення Київської Русі в різних формах позакласної роботи з учнями подано на рис. 3.4.
Туристичні походи та екскурсії мають велике оздоровче, виховне та освітнє значення. Під час походів школярі знайомляться з історією, архітектурою, освітою, культурою народу. Такий підхід є запорукою не тільки здорового способу життя, а й важливою ланкою єднання людини з
навколишнім світом, використання життєдайної сили землі, природи, Найчастіше проводять пішохідні походи та екскурсії. Взимку можна провести похід на лижах. У походах вирішуються переважно завдання фізичного загартування дітей у поєднанні з освітньою і виховною роботою.
Під час проведення конкурсів необхідно застосувати елементи народного танцю, обрядових дій, народної рухливої гри, хороводу. Має сенс до програми конкурсу включити командні проходження строєм під супровід і виконання української народної пісні; змагання на знання більшої кількості прислів’їв про здоров’я; влаштування поєдинків сучасних богатирів з метою прояву особистих фізичних умінь і навичок.
Важко переоцінити роль змагань у фізичному вихованні школярів. Використання елементів змагань у навчальній та оздоровчій роботі суттєво підвищує рівень активності учнів, їх емоційний стан. Внутрішньо-шкільні змагання мають охоплювати всіх учнів, починаючи з 1 класу. Змагання проводяться у класах та між класами, в групах та між групами продовженого дня. Під час проведення змагань доцільно проводити традиційні змагальні фізичні вправи, поєдинки, рухливі ігри.
Найбільш повного практичного втілення ідеї зв’язку фізичного виховання з іншими шкільними предметами, та ідеї гармонії тіла і розуму можна досягти при систематичному проведенні днів здоров’я, які потребують координації зусиль більшості вчителів загальноосвітніх предметів (історії, біології, географії, літератури та ін.), батьків. Дня здоров’я проводяться в природних умовах у складі учнів та працівників всієї школи і насичені елементами романтики (при цьому розв’язуються питання дотримання правил безпеки та дисципліни). У цих заходах об’єднуються майже всі форми фізичного виховання (туризм, змагання, ранкова гімнастика, ігри тощо).
Саме тому елементи народного тіловиховання необхідно включати в програму днів здоров’я та спортивних свят: лазіння по стовпі, перетягування каната, дужання, пірнання, стрільба з лука, метання каміння, фехтування.
Велике значення має застосування традицій фізичного виховання Київської Русі під час фізкультурно-художніх та спортивно-художніх свят. Фізкультурно-художнє свято – це комплексний захід, який включає в себе не тільки спортивні змагання, показові виступи, конкурси, вікторини, ігри, лотереї та ін. До активної участі у святі залучаються всі учні, педагоги, батьки, громадські організації. При цьому активна участь у спортивних заходах не виключає участі інших фрагментів свята, а заохочуються його організатором.
Фізкультурно-художнє свято розпочинається урочистими церемоніями (підняття українського національного або олімпійського прапора, привітання гостей і представників місцевої влади тощо) в залежності від того, яким історичним датам, подіям із життя школи, воно присвячене. Ці факти знаходять своє відображення в характері проведенні свята, програмі, змісті ігор, конкурсів, вікторин, масових виступів, репертуарів художніх колективів.
Спортивно-художні вечори можуть присвячуватись різним подіям у житті колективу фізичної культури: “Вечір спортивної слави”, присвячений підбиттю підсумків фізкультурної і спортивної роботи за рік, зустріч з чемпіонами.
До програми спортивно-художніх свят варто включати конкурси й вікторини з запитаннями щодо історії спорту, розв’язування кросвордів і спортивні поєдинки в стилі епохи середньовіччя. Такі форми роботи мають не тільки яскраве забарвлення і зміст, а й значно підвищують зацікавленість до знання історії рідного народу, бажання примножувати його славу власними здобутками.
Доцільно розробити сценарій спортивно-художнього свята у вигляді розваг і забав при княжому дворі на честь посадження на княжий престол молодого князя Володимира. Обов’язковою складовою такого дійства мають бути виступи танцівниць, акробатів, богатирів та різножанрових умільців. За сценарієм свята, наприклад, князь із княжною і воєводами в кінці торжества відзначають найкращі виступи і нагороджують переможців. Для більш достовірного відчуття перебування в епосі середньовіччя використовується народний музичний супровід, створюється відповідний емоційний фон.
Доречним є застосування традиційних форм фізичного виховання Київської Русі під час проведення спортивно-художніх вечорів, спортивних КВК. Основне завдання такого заходу – ефективна реалізація ідеї синтезу фізичної культури й мистецтва, поєднання спортивних і художніх заходів. До участі у святі необхідно залучати всіх учнів і вчителів, надаючи кожному можливість проявити свої фізичні, творчі й інтелектуальні здібності. Необхідною умовою розвитку фізичних якостей організму, формування психологічних його особливостей, витривалості, наполегливості, стійкості є знання народних традиційних методів тіловиховання, народної медицини, харчування.
Велике пізнавальне й освітнє значення має використання кросвордів (рис. 3.2.). Ця форма роботи дає можливість розширити й поглибити свої знання, здійснити самоконтроль і самоаналіз.
Кросворди можна використовувати як додатковий матеріал при виконанні домашніх завдань для перевірки знань учнів, пізнавальної мотивації, розвитку інтелектуальних здібностей, а також в інших позаурочних та позашкільних формах роботи з дітьми та молоддю.
Тематика періоду Київської Русі ще недостатньо часто зустрічається в сучасній літературі, телевізійних передачах і по радіомовленню, в існуючих іграх та кросвордах. При складанні кросвордів для створення уяви про спосіб життя, культуру, рівень військово-фізичного виховання, засоби виробництва, державний устрій, необхідно подавати якомога повні і точні визначення слів-завдань. Такі кросворди слід розглядати не лише як форму роботи з фізичного виховання молоді. Кросворди можна використовувати як додатковий матеріал при виконанні домашніх завдань для перевірки знань учнів, пізнавальної мотивації, розвитку інтелектуальних здібностей, а також в інших позаурочних та позашкільних формах роботи з дітьми та молоддю.
Значення методів, форм та засобів фізичного виховання населення Київської Русі необхідно поєднувати із знанням історії зазначеного періоду, його культури та етносу.
Кросворди тематики “Київська Русь” можуть стати цікавим пізнавальним роздатковим матеріалом на уроках народознавства, історії, літератури. Їх необхідно широко застосовувати у роботі з допризовною молоддю.
Особливе значення мають розповіді та інформаційні бесіди про ставлення старослов’янського народу до здоров’я. Ознайомлення зі способом харчування, загартування, тіловиховання наших предків слід проводити у супроводі рухливих ігор, забав, розваг, обрядових дій.
Використання кросвордів сприяє гармонійному розвитку особистості і дає широкі можливості для:
– розширення знань про історичне минуле свого народу;
– пробудження інтересу до продовження традицій українського народу;
– наслідування методів національного тіловиховання;
– розширення кругозору, підвищення інтелектуального рівня під час самостійної роботи, як форма відпочинку, дозвілля;
– здійснення контролю і самоконтролю знань як у навчальному процесі, так і в позаурочних та позашкільних формах роботи.
3.4. Методика та організація масової спортивно-оздоровчої роботи з використанням традицій фізичного виховання Київської Русі
На етапі сьогодення постає нагальна потреба у практичному засвоєнні молоддю традицій тіловиховання, вивченні універсальної теорії національного психофізичного розвитку, осмисленні їх у контексті національної культури. Традиції, на яких базується культура українського народу, вказують на цінності і шляхи, що допоможуть активізувати здоровий спосіб життя дітей та молоді. Застосування засобів фізичного виховання Київської Русі у позашкільній роботі подано на рис. 4.5.
Впроваджуючи народні форми фізичного виховання за межами освітніх закладів, доцільно віддати перевагу українській обрядовості. Народні свята та звичаї завжди займали важливе місце у житті українців, сприяли фізичному й духовному розвитку особистості, зміцненню здоров’я; містили в собі сукупність моральних, психічних, фізичних та патріотичних рис діяльності кожної людини на всіх етапах її життя.
Втілення у побут сучасних українців традиційних форм, до яких входять свята, обряди, магічні дії, гадання, ігри, хороводи, розваги, несе в собі системоорганізаційну роль у збереженні здоров’я нашого народу, сприяє моральному й фізичному вихованню молоді.
Враховуючи й усвідомлюючи цінність народних традицій, молодь відчуває потребу в їх відображенні. Це, в свою чергу, вимагає відновлення парубочих і дівочих громад у сільській місцевості, товариств, які в сучасних умовах можуть відродити втрачені цінності української національної культури і її важливої складової – фізичної культури, вирішуючи основне завдання – виховання повноцінного, здорового й талановитого українського громадянства. Ефективним з точки зору освітнього, виховного і оздоровчого значень для молоді буде проведення “Княжих ігор”. Подаємо проект таких ігор.
Фізкультурно-художнє свято розпочинається урочистими церемоніями (підняття українського національного або олімпійського прапора, привітання гостей і представників місцевої влади тощо) в залежності від того, яким історичним датам, подіям із життя школи, воно присвячене. Ці факти знаходять своє відображення в характері проведенні свята, програмі, змісті ігор, конкурсів, вікторин, масових виступів, репертуарів художніх колективів.
Спортивно-художні вечори можуть присвячуватись різним подіям у житті колективу фізичної культури: “Вечір спортивної слави”, присвячений підбиттю підсумків фізкультурної і спортивної роботи за рік, зустріч з чемпіонами.
До програми спортивно-художніх свят варто включати конкурси й вікторини з запитаннями щодо історії спорту, розв’язування кросвордів і спортивні поєдинки в стилі епохи середньовіччя. Такі форми роботи мають не тільки яскраве забарвлення і зміст, а й значно підвищують зацікавленість до знання історії рідного народу, бажання примножувати його славу власними здобутками.
Доцільно розробити сценарій спортивно-художнього свята у вигляді розваг і забав при княжому дворі на честь посадження на княжий престол молодого князя Володимира. Обов’язковою складовою такого дійства мають бути виступи танцівниць, акробатів, богатирів та різножанрових умільців. За сценарієм свята, наприклад, князь із княжною і воєводами в кінці торжества відзначають найкращі виступи і нагороджують переможців. Для більш достовірного відчуття перебування в епосі середньовіччя використовується народний музичний супровід, створюється відповідний емоційний фон.
Доречним є застосування традиційних форм фізичного виховання Київської Русі під час проведення спортивно-художніх вечорів, спортивних КВК. Основне завдання такого заходу – ефективна реалізація ідеї синтезу фізичної культури й мистецтва, поєднання спортивних і художніх заходів. До участі у святі необхідно залучати всіх учнів і вчителів, надаючи кожному можливість проявити свої фізичні, творчі й інтелектуальні здібності. Необхідною умовою розвитку фізичних якостей організму, формування психологічних його особливостей, витривалості, наполегливості, стійкості є знання народних традиційних методів тіловиховання, народної медицини, харчування.
Велике пізнавальне й освітнє значення має використання кросвордів (рис. 3.2.). Ця форма роботи дає можливість розширити й поглибити свої знання, здійснити самоконтроль і самоаналіз.
Кросворди можна використовувати як додатковий матеріал при виконанні домашніх завдань для перевірки знань учнів, пізнавальної мотивації, розвитку інтелектуальних здібностей, а також в інших позаурочних та позашкільних формах роботи з дітьми та молоддю.
Тематика періоду Київської Русі ще недостатньо часто зустрічається в сучасній літературі, телевізійних передачах і по радіомовленню, в існуючих іграх та кросвордах. При складанні кросвордів для створення уяви про спосіб життя, культуру, рівень військово-фізичного виховання, засоби виробництва, державний устрій, необхідно подавати якомога повні і точні визначення слів-завдань. Такі кросворди слід розглядати не лише як форму роботи з фізичного виховання молоді. Кросворди можна використовувати як додатковий матеріал при виконанні домашніх завдань для перевірки знань учнів, пізнавальної мотивації, розвитку інтелектуальних здібностей, а також в інших позаурочних та позашкільних формах роботи з дітьми та молоддю.
Значення методів, форм та засобів фізичного виховання населення Київської Русі необхідно поєднувати із знанням історії зазначеного періоду, його культури та етносу.
Кросворди тематики “Київська Русь” можуть стати цікавим пізнавальним роздатковим матеріалом на уроках народознавства, історії, літератури. Їх необхідно широко застосовувати у роботі з допризовною молоддю.
Особливе значення мають розповіді та інформаційні бесіди про ставлення старослов’янського народу до здоров’я. Ознайомлення зі способом харчування, загартування, тіловиховання наших предків слід проводити у супроводі рухливих ігор, забав, розваг, обрядових дій.
– розширення знань про історичне минуле свого народу;
– пробудження інтересу до продовження традицій українського народу;
– наслідування методів національного тіловиховання;
– розширення кругозору, підвищення інтелектуального рівня під час самостійної роботи, як форма відпочинку, дозвілля;
– здійснення контролю і самоконтролю знань як у навчальному процесі, так і в позаурочних та позашкільних формах роботи.
3.4. Методика та організація масової спортивно-оздоровчої роботи з використанням традицій фізичного виховання Київської Русі
На етапі сьогодення постає нагальна потреба у практичному засвоєнні молоддю традицій тіловиховання, вивченні універсальної теорії національного психофізичного розвитку, осмисленні їх у контексті національної культури. Традиції, на яких базується культура українського народу, вказують на цінності і шляхи, що допоможуть активізувати здоровий спосіб життя дітей та молоді. Застосування засобів фізичного виховання Київської Русі у позашкільній роботі подано на рис. 4.5.
Втілення у побут сучасних українців традиційних форм, до яких входять свята, обряди, магічні дії, гадання, ігри, хороводи, розваги, несе в собі системоорганізаційну роль у збереженні здоров’я нашого народу, сприяє моральному й фізичному вихованню молоді.
Враховуючи й усвідомлюючи цінність народних традицій, молодь відчуває потребу в їх відображенні. Це, в свою чергу, вимагає відновлення парубочих і дівочих громад у сільській місцевості, товариств, які в сучасних умовах можуть відродити втрачені цінності української національної культури і її важливої складової – фізичної культури, вирішуючи основне завдання – виховання повноцінного, здорового й талановитого українського громадянства. Ефективним з точки зору освітнього, виховного і оздоровчого значень для молоді буде проведення “Княжих ігор”. Подаємо проект таких ігор.
ПРОЕКТ “КНЯЖІ ІГРИ”
І. АНОТАЦІЯ
“Княжі ігри – фізкультурно-оздоровчий масовий захід, спрямований на залучення учнівської та студентської молоді до дослідження і практичного освоєння традицій народного тіловиховання, поглиблення знань української спортивної історії, етнології, етнофілософії, етнопедагогіки та осмислення їх у контексті національної культури.
ІІ. ОБҐРУНТУВАННЯ НЕОБХІДНОСТІ ПРОЕКТУ
Необхідність проекту “Княжі ігри” зумовлюється такими положеннями:
1. Зростаючий інтерес серед учнівської молоді і широкої громадськості до відродження ідей народного тіловиховання, реалізації на практиці принципів фізично-оздоровчого досвіду українського народу епохи середньовіччя, становлення національної системи фізичного виховання.
2. Врахування специфіки та змістової своєрідності народної фізичної культури, похідної від способу життя народу, адаптативно змінної від історичних обставин, духовних та економічних потреб, естетичних уподобань, особливостей зв’язків з іншими культурами.
3. Сучасні темпи урбанізації, інтенсифікації суспільства, які негативно впливають на соматичне і психічне здоров’я як дорослих, так і дітей, а також на фізичну самореалізацію. Використання різних форм і засобів народного фізичного виховання під час активного відпочинку сприяє підвищенню розумової і фізичної працездатності, несе в собі виховання та формування у молоді практичних навичок ведення здорового способу життя, покращує психофізичний стан.
4. Відродження національної культури України необхідно реалізовувати, комплексно поєднуючи всі складові. Українська народна фізична культура, яка несе в собі принцип природовідповіності, народності,самодіяльності, культуровідповідності, здатна об’єднати велику кількість молоді, надавши можливість самовираження і самовдосконалення, виховання національної свідомості.
ІІІ. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ
Мета – формування на прикладах багатовікового досвіду фізичного виховання сильної, здорової, творчої стійкої особистості громадянина України.
Завдання:
1. Об’єднати зусилля всіх державних і громадських організацій, які займаються питаннями виховання, охорони здоров’я і захисту дітей до відродження національних традицій в галузі фізичного виховання.
2. Висвітлити традиції фізичної культури населення Київської Русі; виховувати у дітей та молоді нашої країни національну гордість, бажання бути гідними спадкоємцями свого народу.
3. Розширити кількість задіяних у Проекті “Княжі ігри” закладів освіти, культури, оздоровчих центрів, соціальних служб.
4. Провести масову 2-денну художньо-спортивну акцію “Княжі ігри” в історико-культурному заповіднику м. Луцька із залученням учнівської та студентської молоді міста.
5. Сприяти формуванню навичок ведення здорового способу життя.
6. Розвивати інтерес до історичного минулого досвіду українського народу епохи середньовіччя.
7. Формувати фізичну культуру молоді у єдності із способом життя народ, з урахуванням здобутків минулого і запитів сьогодення.
8. Підвищувати інтерес до народних оздоровчих стратегій, доцільність використання яких у конкретних кліматично-географічних умовах регіону доведено досвідом наших предків.
9. Налагодити просвітницьку роботу по ознайомленню із особливостями виховання та життєдіяльності населення Київської Русі.
10. Розповсюдити у навчальних закладах методичну літературу з детальним описом правил та техніки виконання українських народних ігор, володіння атрибутами та прийомами під час поєдинків та змагань традиційного характеру.
11. Провести 2-денну масову художньо-спортивну акцію “Княжі ігри” із залученням максимальної кількості дітей та молоді
ІV. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОЕКТУ
Акція “Княжі ігри” не обмежується тільки спортивно-розважальною діяльністю, а ставить перед собою значно ширші цілі: організація дозвілля молоді шляхом впровадження народних традицій фізичного виховання, забезпечення здорового способу життя, військово-патріотичне, духовне, фізичне виховання підростаючого покоління; формування позитивної мотивації до занять фізичною культурою.
V. НАПРЯМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ
1. Ознайомлення із літературною спадщиною епохи середньовіччя, архітектурними пам’ятками, творами мистецтва.
2. Забезпечити перегляд кінофільмів та відеоматеріалів, які відображають події доби Київської Русі.
3. Організувати гуртки національної слави та залучати до занять народною фізичною культурою дітей, підлітків, студентську та учнівську молодь, які не задіяні у спортивних секціях.
4. Організувати масову спортивно-художню акцію “Княжі ігри”, яка б передбачала: першого дня – широку спортивну програму змагань, поєдинків та ігор традиційного характеру; другого дня – святкову фольклорно-хореографічну програму, яка б включала виставки творів народного мистецтва, ярмарок, спортивний інвентар тощо.
VІ. ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ
1. Провести рекламну кампанію із залученням преси, радіомовлення та телекомпаній (“Аверс”, “Полісся”) про початок проекту “Княжі ігри”.
2. Організувати нову безкоштовну секцію “Княжа школа”, у якій молодь зможе засвоїти значення цінності здоров’я, реалізувати свої фізичні можливості, самовиразитись і самовдосконалитись за допомогою форм та засобів народної фізичної культури.
3. Запросити до участі в проведенні акції художні колективи міста, дитячі юнацько-спортивні школи, дитячі команди за місцем проживання, освітні заклади міста.
4. Залучити спонсорів для придбання призів та заохочення учасників свята.
5. Створити комісію по організації акції та її проведенню. Скласти програму 2-денної художньо-спортивної акції “Княжі ігри”.
6. Виготовити на комп’ютері беджі для організаторів акції, запрошення, грамоти учасникам змагань та активістам клубу, емблеми учасникам акції, листівки-подяки.
7. Придбати спортивний інвентар для проведення акції.
8. Розіслати запрошення на спортивно-художнє свято “Княжі ігри”.
9. Виготовити афіші з оголошенням про час і місце проведення акції.
10. Організувати участь дітей у спортивних змаганнях, забезпечити суддівство.
11. Написати сценарій свята, який передбачає виступи колективів художньої самодіяльності.
12. Підготувати атрибути та майданчики для проведення змагань.
13. Естетично оформити сцену для виступів плакатами та лозунгами-рекламами згідно теми : “В здоровому тілі – здоровий дух”, “Сила без духу тліє” та ін.
14. Організувати роботу торговельних точок по продажі напоїв та їжі, національні кухні.
15. Організувати місце та забезпечити необхідний матеріал для проведення конкурсу “Юний художник”.
16. Організувати ярмарок народних промислів, творів мистецтва, спортивного інвентарю.
17. Запросити представників преси і телерадіомовлення на висвітлення акції “Княжі ігри”.
18. Запросити всіх бажаючих до участі в художньо-спортивній акції через засоби масової інформації.
19. Запросити медичних працівників до участі у проведенні акції і надання необхідної медичної допомоги учасникам.
20. Провести прес-конференцію по підсумках виконання проекту.
VІІІ. ОЧІКУВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
1. В реалізації проекту зросте інтерес до занять фізичними вправами, підвищиться інформованість населення про народну фізичну культуру та її позитивний вплив на зміцнення здоров’я.
2. Розпочнеться нове спрямування в залученні учнів, студентів та дорослого населення до здорового способу життя, активного відпочинку, відродження народних традицій за допомогою проведення “Княжих ігор”.
3. Проведена спортивно-художня акція “Княжі ігри” збільшить кількість молоді, задіяної у спортивних гуртках та секціях фізичної культури, поглибить знання історичного минулого свого народу.
4. Поглибляться знання молоді про систему фізичного виховання населення Київської Русі. Виникне усвідомлена потреба успадкувати й наслідувати традиції українського народу, дотримуватися здорового способу життя, гармонійного розвитку особистості.
5. Будуть організовані “Княжі школи”, де діти і молодь зможуть отримати психофізичну підготовку шляхом впровадження засобів та форм народного фізичного виховання епохи середньовіччя.
6. В результаті проведення спортивно-художньої акції у більшості не задіяної у спортивних секціях молоді виникне потреба займатися у “Княжих школах” та гуртках національного відродження.
ІХ. ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ НАСЛІДКІВ ПРОЕКТУ
Оцінка результатів проекту може підсумовуватися відгуками дітей, батьків, дорослих, преси.
Оцінка ефективності роботи гуртків народної фізичної культури залежить від наповнювання груп, відвідування занять, відгуків членів клубу, опитування учнів про їх ставлення до занять.
Критерій оцінки результативності проекту залежить від відношення до організованого дозвілля служб та структур громадського захисту, відділів освіти, спортивних комітетів, органів охорони здоров’я, представників соціальних служб, урядовців.
Х. ПЛАН ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ
Проект “Княжі ігри” не разова акція. Після закінчення проекту робота гуртків національної фізичної культури “Княжі школи” продовжується у навчальних закладах. Керівниками гуртків можуть бути вчителі фізичної культури, народознавства, історії, хореографії, музики, підготовлені інструктори.
Досвід проведення спортивно-художньої акції “Княжі ігри” буде використовуватися в майбутньому під час проведення культурно-масових заходів міста.
Зв’язки з організаціями та підприємствами, що виникнуть у процесі підготовки та проведення акції будуть використані надалі.
З метою відродження національного досвіду тіловиховання, психофізичної підготовки, пропаганди здорового способу життя, виховання національної свідомості, спортивно-художня акція “Княжі ігри” буде рекомендована освітнім закладам для позакласної та позашкільної роботи.
До участі в акції “Княжі ігри” залучаються не тільки учні та студенти, а й уся бажаюча молодь та дорослі як у якості учасників, так і в якості болільників. Народні фізичні вправи, поєдинки, змагання, ігри, завдяки простоті і доступності дають змогу широким масам населення проявити свої фізичні та моральні якості, стати активним учасником відродження національних традицій.
ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПРОВЕДЕННЯ МАСОВОГО ФІЗКУЛЬТУРНО-СПОРТИВНОГО ЗАХОДУ „КНЯЖІ ІГРИ” ДЛЯ РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП СЕРЕД ОСВІТНІХ ЗАКЛАДІВ М. ЛУЦЬКА
I. МЕТА
1. Створення сприятливих умов для реалізації права жителів м. Луцька на заняття фізичною культурою і спортом та задоволення їх потреб в оздоровчих послугах за місцем проживання, у місцях масового відпочинку;
2. Відродження історико-культурних та господарських традицій, пропаганда здорового способу життя впровадженням форм та засобів національної фізичної культури;
3. Творче, інтегроване використання міжнародного досвіду фізичного виховання та вдосконалення функціонування сучасної національної системи освіти в Україні;
4. Реалізація інноваційних технологій, що базуються на основі здорового способу життя, та їх використання у позашкільних, позаурочних формах роботи та молодіжному дозвіллі;
5. Поглиблення професійно-педагогічних знань, умінь та навиків студентів та школярів в організації та проведенні фізкультурно-оздоровчих заходів.
II. ЗАВДАННЯ
1. Формувати усвідомлену потребу молоді до систематичних занять фізичною культурою та спортом;
2. Сприяти популяризації активного дозвілля, збереженню та зміцненню психо-фізичного здоров’я учнівської та студентської молоді, мотивації до занять фізичними вправами, участі у масових спортивних заходах
3. Визначити рівень фізичних, психічних, інтелектуальних здібностей учнів та студентів, стану їхньої інформованості з питань розвитку фізичної культури та спорту на територій України (зокрема Волинської області);
4. Виховувати серед молоді патріотичну, моральну та матеріальну відповідальність за особистий спосіб життя, самовдосконалення та виховання здорової української нації;
5. Залучати учнівську та студентську молодь міста до занять фізичною культурою і спортом задля профілактики негативних проявів у суспільстві.
III. ТЕРМІН ТА МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ
Фізкультурно-оздоровчий захід „Княжі ігри” проводиться в позаурочний час у визначених місцях м. Луцька, а саме: Театральна площа, вул. Вінніченка, парк Лесі Українки, Водна станція ГСО „Спартак”, Замкова площа, Замок Любарта, 12-13 травня 2007року.
Початок: 12.05.07 о 16.00 год. на Театральній площі.
Закінчення: 13.05.07 о 20.00 год. у Замку Любарта.
IV. КЕРІВНИЦТВО ЗАХОДОМ
Загальне керівництво заходу здійснює Волинський обласний центр фізичного здоров’я населення „Спорт для всіх”, Волинський державний університет ім. Лесі Українки, Луцький інститут розвитку людини Університету „Україна”.
Безпосередню організацію та проведення заходу здійснює організаційний комітет, створений із представників адміністрації та викладацького складу Луцького інституту розвитку людини „Україна”,
Луцького педагогічного коледжу, ЗОШ №25, ЗОШ №21, школи-інтернату м. Луцька.
V. УЧАСНИКИ ЗАХОДУ
Учасниками фізкультурно-оздоровчого заходу „Княжі ігри” є учнівська та студентська молодь різних вікових груп, дошкільних закладів та інші бажаючі міста.
Склад команди спортивних змагань: 10 чоловік – 6 хлопців, 4 дівчини.
Команда повинна мати єдину форму, емблему, девіз або життєве гасло, що відповідає назві заходу.
Колективи, які задіяні у видовищному дійстві, приватні особи, воалантери підпорядковуються загальним правилам під керівництвом організаційного комітету.
VI. ПОДАННЯ ЗАЯВОК
Заявки на участь в масовому фізкультурно-оздоровчому заході „Княжі ігри”, завірені керівником організації та лікарем; документи, які засвідчують особу учасника змагань ( учнівські та студентські посвідчення, ксерокопії паспортів, свідоцтв) подаються в організаційний комітет до 11 травня 2007 року.
VII. ПРОГРАМА ЗАХОДУ
1. Урочисте відкриття свята.
2. Театралізоване дійство „ Вітатання княжої гори”.
3. Представлення команд, конкурс костюмів, емблем, гасел.
4. Інтелектуальні вікторини, кросворди, на тему: „Традиції фізичного виховання Київської Русі”.
5. Пізнавальна показова виставка колекції зброї, предметів побуту, портретів князів та панорамних експонатів на тему „Київська Русь”.
6. Конкурси малюнків, творчих робіт, мистецьких витворів, кінофільмів, кліпів, плакатів, виробів народних умільців.
7. Спортивні естафети, народні ігри та розваги, одноборства.
8. Показ моделей будинків мод та індивідуальних виконавців: „Середньовічний колорит”.
9. Показові виступи спортсменів, творчих художніх колективів; лицарські турніри, джигітування, веслування.
10. Виставка-продаж товарів народної творчості.
11. Уроки майстерності: верхової їзди, веслування, стрільби з лука, володіння мечем, списом, середньовічного танцю; кужільництва, теслярства, гончарства, ковальства, писанки, малярства, вишивки, ткацтва.
12. Костюмований бал „Княжа гостина”. Представлення уособлюваного середньовічного образу. Народні ігри та забави біля вогнища. Визначення князя та княгинині вечора.
13. Урочисте закриття заходу. Виступи художніх та спортивних колективів. Нагородження учасників змагань.
VIII. ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРЕМОЖЦІВ
Команда переможець визначається за найбільшою загальною сумую набраних балів.
Представлення команди оцінюється за 10-бальною шкалою.
Кожен ігровий конкурс оцінюється за 5-бальною шкалою.
Інтелектуальний конкурс – 1 бал за правильну відповідь.
У разі здобуття однакової кількості балів двома командами, перевага надається тій, яка займала послідовно більшу кількість 1-2 місць у конкурсах.
ІХ. НАГОРОДЖЕННЯ
Усі учасники заходу нагороджуються пам’ятними призами.
Команди-учасниці нагороджуються дипломами, грамотами, кубками.
Переможці конкурсів вболівальників нагороджуються подарунками.
У якості подарунків використовуються конкурсні роботи учнів художніх шкіл та гуртків, мистецькі роботи місцевих майстрів, вироби підприємств.
Головні призи: путівка в оздоровчий табір, санаторій, туристична поїздка по історичних місцях України, запрошення на заняття спортивних шкіл, клубів.
Х. ЛІКАРСЬКИЙ КОНТРОЛЬ. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ.
Визначення та узгодження функціонування медичних пунктів та бригад швидкої допомоги на всіх об’єктах проведення заходу.
Визачення місця знаходження пожежної служби, бригад охорони безпеки громадян, автоінспекції.
ХІ. ФІНАНСУВАННЯ
Фінансування заходу здійснюється за рахунок кооперування коштів навчальних закладів та виробничих підприємств міста, спонсорів.
Кошти на виплату роботи суддів, дипломи, грамоти виділяються Обласним центром фізичного здоров’я населення „Спорт для всіх” у Волинській області.
Форми підготовки до масового спортивно-оздоровчого заходу
І. Семінар з теоретичної підготовки інструкторів, суддів, воалантерів.
1. Загальна характеристика розвитку фізичного виховання в період середньовіччя на території України.
2. Засоби та форми фізичного виховання Київської Русі.
3. Народні ігри танці та розваги, кулачні бої та боротьба, вправи з предметами, військово-прикладна фізична підготовка.
4. Шляхи використання традицій фізичного виховання Київської Русі в сучасних умовах.
ІІ. Етапи організації заходу
1. Менеджмент, пропаганда, реклама. Провести рекламну акцію по телебаченню та радіомовленню, висвітлити в місцевій пресі мету та завдання масового фізкультурно-оздоровчого заходу.
2. Затвердити відповідальних за підготовку місць для змагань, виставок, показових виступів, пунктів харчування та медичного забезпечення.
Погодити з держадміністрацією перелік підприємств, колективів, та приватних осіб, що представлятимуть на виставці продажі вироби народних промислів та витвори мистецтва. Сприяти організації показу та навчання елементам техніки гончарства, теслярства, кужільництва, ткацтва, вишивки, плетення з лози, ковальства та ін..
Оголосити конкурс серед організацій та закладів міста виготовлення виробу або мистецького витвору на тему „Київська Русь”:
- історичні клуби, музеї – виставка середньовічної зброї та предметів побуту; портрети князів Київської Русі та відомості про них
- художні школи – малюнок, іграшка, писанка
- музичні школи та фольклорні колективи – виконання музичного твору на народних інструментах
- школи танців – показові виступи та елементи навчання середньовічного танцю
- школи верхової їзди – показові виступи джигітування елементи навчання верхової їзди, катання у візках
- спортивні школи – показові виступи: боротьба, кулачний бій, веслування
- школи історичного фехтування: показові виступи: бої на мечах зі списами, стрільба з лука
3. Оголосити та провести конкурс на розв’язування кросвордів на тему середньовіччя, надрукованих у місцевій пресі
4. Чітко розподілити обов’язки між організаторами, інструкторами, суддями, воалантерами. Ознайомити з правилами та передбачити ймовірні чинники впливу на проведення заходу.
5. Організувати соціальну рекламу здорового способу життя, форм оздоровлення засобами фізичної культури і спорту.
І. АНОТАЦІЯ
“Княжі ігри – фізкультурно-оздоровчий масовий захід, спрямований на залучення учнівської та студентської молоді до дослідження і практичного освоєння традицій народного тіловиховання, поглиблення знань української спортивної історії, етнології, етнофілософії, етнопедагогіки та осмислення їх у контексті національної культури.
ІІ. ОБҐРУНТУВАННЯ НЕОБХІДНОСТІ ПРОЕКТУ
Необхідність проекту “Княжі ігри” зумовлюється такими положеннями:
1. Зростаючий інтерес серед учнівської молоді і широкої громадськості до відродження ідей народного тіловиховання, реалізації на практиці принципів фізично-оздоровчого досвіду українського народу епохи середньовіччя, становлення національної системи фізичного виховання.
2. Врахування специфіки та змістової своєрідності народної фізичної культури, похідної від способу життя народу, адаптативно змінної від історичних обставин, духовних та економічних потреб, естетичних уподобань, особливостей зв’язків з іншими культурами.
3. Сучасні темпи урбанізації, інтенсифікації суспільства, які негативно впливають на соматичне і психічне здоров’я як дорослих, так і дітей, а також на фізичну самореалізацію. Використання різних форм і засобів народного фізичного виховання під час активного відпочинку сприяє підвищенню розумової і фізичної працездатності, несе в собі виховання та формування у молоді практичних навичок ведення здорового способу життя, покращує психофізичний стан.
4. Відродження національної культури України необхідно реалізовувати, комплексно поєднуючи всі складові. Українська народна фізична культура, яка несе в собі принцип природовідповіності, народності,самодіяльності, культуровідповідності, здатна об’єднати велику кількість молоді, надавши можливість самовираження і самовдосконалення, виховання національної свідомості.
ІІІ. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ
Мета – формування на прикладах багатовікового досвіду фізичного виховання сильної, здорової, творчої стійкої особистості громадянина України.
Завдання:
1. Об’єднати зусилля всіх державних і громадських організацій, які займаються питаннями виховання, охорони здоров’я і захисту дітей до відродження національних традицій в галузі фізичного виховання.
2. Висвітлити традиції фізичної культури населення Київської Русі; виховувати у дітей та молоді нашої країни національну гордість, бажання бути гідними спадкоємцями свого народу.
3. Розширити кількість задіяних у Проекті “Княжі ігри” закладів освіти, культури, оздоровчих центрів, соціальних служб.
4. Провести масову 2-денну художньо-спортивну акцію “Княжі ігри” в історико-культурному заповіднику м. Луцька із залученням учнівської та студентської молоді міста.
5. Сприяти формуванню навичок ведення здорового способу життя.
6. Розвивати інтерес до історичного минулого досвіду українського народу епохи середньовіччя.
7. Формувати фізичну культуру молоді у єдності із способом життя народ, з урахуванням здобутків минулого і запитів сьогодення.
8. Підвищувати інтерес до народних оздоровчих стратегій, доцільність використання яких у конкретних кліматично-географічних умовах регіону доведено досвідом наших предків.
9. Налагодити просвітницьку роботу по ознайомленню із особливостями виховання та життєдіяльності населення Київської Русі.
10. Розповсюдити у навчальних закладах методичну літературу з детальним описом правил та техніки виконання українських народних ігор, володіння атрибутами та прийомами під час поєдинків та змагань традиційного характеру.
11. Провести 2-денну масову художньо-спортивну акцію “Княжі ігри” із залученням максимальної кількості дітей та молоді
ІV. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОЕКТУ
Акція “Княжі ігри” не обмежується тільки спортивно-розважальною діяльністю, а ставить перед собою значно ширші цілі: організація дозвілля молоді шляхом впровадження народних традицій фізичного виховання, забезпечення здорового способу життя, військово-патріотичне, духовне, фізичне виховання підростаючого покоління; формування позитивної мотивації до занять фізичною культурою.
V. НАПРЯМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ
1. Ознайомлення із літературною спадщиною епохи середньовіччя, архітектурними пам’ятками, творами мистецтва.
2. Забезпечити перегляд кінофільмів та відеоматеріалів, які відображають події доби Київської Русі.
3. Організувати гуртки національної слави та залучати до занять народною фізичною культурою дітей, підлітків, студентську та учнівську молодь, які не задіяні у спортивних секціях.
4. Організувати масову спортивно-художню акцію “Княжі ігри”, яка б передбачала: першого дня – широку спортивну програму змагань, поєдинків та ігор традиційного характеру; другого дня – святкову фольклорно-хореографічну програму, яка б включала виставки творів народного мистецтва, ярмарок, спортивний інвентар тощо.
VІ. ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ
1. Провести рекламну кампанію із залученням преси, радіомовлення та телекомпаній (“Аверс”, “Полісся”) про початок проекту “Княжі ігри”.
2. Організувати нову безкоштовну секцію “Княжа школа”, у якій молодь зможе засвоїти значення цінності здоров’я, реалізувати свої фізичні можливості, самовиразитись і самовдосконалитись за допомогою форм та засобів народної фізичної культури.
3. Запросити до участі в проведенні акції художні колективи міста, дитячі юнацько-спортивні школи, дитячі команди за місцем проживання, освітні заклади міста.
4. Залучити спонсорів для придбання призів та заохочення учасників свята.
5. Створити комісію по організації акції та її проведенню. Скласти програму 2-денної художньо-спортивної акції “Княжі ігри”.
6. Виготовити на комп’ютері беджі для організаторів акції, запрошення, грамоти учасникам змагань та активістам клубу, емблеми учасникам акції, листівки-подяки.
7. Придбати спортивний інвентар для проведення акції.
8. Розіслати запрошення на спортивно-художнє свято “Княжі ігри”.
9. Виготовити афіші з оголошенням про час і місце проведення акції.
10. Організувати участь дітей у спортивних змаганнях, забезпечити суддівство.
11. Написати сценарій свята, який передбачає виступи колективів художньої самодіяльності.
12. Підготувати атрибути та майданчики для проведення змагань.
13. Естетично оформити сцену для виступів плакатами та лозунгами-рекламами згідно теми : “В здоровому тілі – здоровий дух”, “Сила без духу тліє” та ін.
14. Організувати роботу торговельних точок по продажі напоїв та їжі, національні кухні.
15. Організувати місце та забезпечити необхідний матеріал для проведення конкурсу “Юний художник”.
16. Організувати ярмарок народних промислів, творів мистецтва, спортивного інвентарю.
17. Запросити представників преси і телерадіомовлення на висвітлення акції “Княжі ігри”.
18. Запросити всіх бажаючих до участі в художньо-спортивній акції через засоби масової інформації.
19. Запросити медичних працівників до участі у проведенні акції і надання необхідної медичної допомоги учасникам.
20. Провести прес-конференцію по підсумках виконання проекту.
VІІІ. ОЧІКУВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
1. В реалізації проекту зросте інтерес до занять фізичними вправами, підвищиться інформованість населення про народну фізичну культуру та її позитивний вплив на зміцнення здоров’я.
2. Розпочнеться нове спрямування в залученні учнів, студентів та дорослого населення до здорового способу життя, активного відпочинку, відродження народних традицій за допомогою проведення “Княжих ігор”.
3. Проведена спортивно-художня акція “Княжі ігри” збільшить кількість молоді, задіяної у спортивних гуртках та секціях фізичної культури, поглибить знання історичного минулого свого народу.
4. Поглибляться знання молоді про систему фізичного виховання населення Київської Русі. Виникне усвідомлена потреба успадкувати й наслідувати традиції українського народу, дотримуватися здорового способу життя, гармонійного розвитку особистості.
5. Будуть організовані “Княжі школи”, де діти і молодь зможуть отримати психофізичну підготовку шляхом впровадження засобів та форм народного фізичного виховання епохи середньовіччя.
6. В результаті проведення спортивно-художньої акції у більшості не задіяної у спортивних секціях молоді виникне потреба займатися у “Княжих школах” та гуртках національного відродження.
ІХ. ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ НАСЛІДКІВ ПРОЕКТУ
Оцінка результатів проекту може підсумовуватися відгуками дітей, батьків, дорослих, преси.
Оцінка ефективності роботи гуртків народної фізичної культури залежить від наповнювання груп, відвідування занять, відгуків членів клубу, опитування учнів про їх ставлення до занять.
Критерій оцінки результативності проекту залежить від відношення до організованого дозвілля служб та структур громадського захисту, відділів освіти, спортивних комітетів, органів охорони здоров’я, представників соціальних служб, урядовців.
Х. ПЛАН ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ
Проект “Княжі ігри” не разова акція. Після закінчення проекту робота гуртків національної фізичної культури “Княжі школи” продовжується у навчальних закладах. Керівниками гуртків можуть бути вчителі фізичної культури, народознавства, історії, хореографії, музики, підготовлені інструктори.
Досвід проведення спортивно-художньої акції “Княжі ігри” буде використовуватися в майбутньому під час проведення культурно-масових заходів міста.
Зв’язки з організаціями та підприємствами, що виникнуть у процесі підготовки та проведення акції будуть використані надалі.
З метою відродження національного досвіду тіловиховання, психофізичної підготовки, пропаганди здорового способу життя, виховання національної свідомості, спортивно-художня акція “Княжі ігри” буде рекомендована освітнім закладам для позакласної та позашкільної роботи.
До участі в акції “Княжі ігри” залучаються не тільки учні та студенти, а й уся бажаюча молодь та дорослі як у якості учасників, так і в якості болільників. Народні фізичні вправи, поєдинки, змагання, ігри, завдяки простоті і доступності дають змогу широким масам населення проявити свої фізичні та моральні якості, стати активним учасником відродження національних традицій.
ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПРОВЕДЕННЯ МАСОВОГО ФІЗКУЛЬТУРНО-СПОРТИВНОГО ЗАХОДУ „КНЯЖІ ІГРИ” ДЛЯ РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП СЕРЕД ОСВІТНІХ ЗАКЛАДІВ М. ЛУЦЬКА
I. МЕТА
1. Створення сприятливих умов для реалізації права жителів м. Луцька на заняття фізичною культурою і спортом та задоволення їх потреб в оздоровчих послугах за місцем проживання, у місцях масового відпочинку;
2. Відродження історико-культурних та господарських традицій, пропаганда здорового способу життя впровадженням форм та засобів національної фізичної культури;
3. Творче, інтегроване використання міжнародного досвіду фізичного виховання та вдосконалення функціонування сучасної національної системи освіти в Україні;
4. Реалізація інноваційних технологій, що базуються на основі здорового способу життя, та їх використання у позашкільних, позаурочних формах роботи та молодіжному дозвіллі;
5. Поглиблення професійно-педагогічних знань, умінь та навиків студентів та школярів в організації та проведенні фізкультурно-оздоровчих заходів.
II. ЗАВДАННЯ
1. Формувати усвідомлену потребу молоді до систематичних занять фізичною культурою та спортом;
2. Сприяти популяризації активного дозвілля, збереженню та зміцненню психо-фізичного здоров’я учнівської та студентської молоді, мотивації до занять фізичними вправами, участі у масових спортивних заходах
3. Визначити рівень фізичних, психічних, інтелектуальних здібностей учнів та студентів, стану їхньої інформованості з питань розвитку фізичної культури та спорту на територій України (зокрема Волинської області);
4. Виховувати серед молоді патріотичну, моральну та матеріальну відповідальність за особистий спосіб життя, самовдосконалення та виховання здорової української нації;
5. Залучати учнівську та студентську молодь міста до занять фізичною культурою і спортом задля профілактики негативних проявів у суспільстві.
III. ТЕРМІН ТА МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ
Фізкультурно-оздоровчий захід „Княжі ігри” проводиться в позаурочний час у визначених місцях м. Луцька, а саме: Театральна площа, вул. Вінніченка, парк Лесі Українки, Водна станція ГСО „Спартак”, Замкова площа, Замок Любарта, 12-13 травня 2007року.
Початок: 12.05.07 о 16.00 год. на Театральній площі.
Закінчення: 13.05.07 о 20.00 год. у Замку Любарта.
IV. КЕРІВНИЦТВО ЗАХОДОМ
Загальне керівництво заходу здійснює Волинський обласний центр фізичного здоров’я населення „Спорт для всіх”, Волинський державний університет ім. Лесі Українки, Луцький інститут розвитку людини Університету „Україна”.
Безпосередню організацію та проведення заходу здійснює організаційний комітет, створений із представників адміністрації та викладацького складу Луцького інституту розвитку людини „Україна”,
Луцького педагогічного коледжу, ЗОШ №25, ЗОШ №21, школи-інтернату м. Луцька.
V. УЧАСНИКИ ЗАХОДУ
Учасниками фізкультурно-оздоровчого заходу „Княжі ігри” є учнівська та студентська молодь різних вікових груп, дошкільних закладів та інші бажаючі міста.
Склад команди спортивних змагань: 10 чоловік – 6 хлопців, 4 дівчини.
Команда повинна мати єдину форму, емблему, девіз або життєве гасло, що відповідає назві заходу.
Колективи, які задіяні у видовищному дійстві, приватні особи, воалантери підпорядковуються загальним правилам під керівництвом організаційного комітету.
VI. ПОДАННЯ ЗАЯВОК
Заявки на участь в масовому фізкультурно-оздоровчому заході „Княжі ігри”, завірені керівником організації та лікарем; документи, які засвідчують особу учасника змагань ( учнівські та студентські посвідчення, ксерокопії паспортів, свідоцтв) подаються в організаційний комітет до 11 травня 2007 року.
VII. ПРОГРАМА ЗАХОДУ
1. Урочисте відкриття свята.
2. Театралізоване дійство „ Вітатання княжої гори”.
3. Представлення команд, конкурс костюмів, емблем, гасел.
4. Інтелектуальні вікторини, кросворди, на тему: „Традиції фізичного виховання Київської Русі”.
5. Пізнавальна показова виставка колекції зброї, предметів побуту, портретів князів та панорамних експонатів на тему „Київська Русь”.
6. Конкурси малюнків, творчих робіт, мистецьких витворів, кінофільмів, кліпів, плакатів, виробів народних умільців.
7. Спортивні естафети, народні ігри та розваги, одноборства.
8. Показ моделей будинків мод та індивідуальних виконавців: „Середньовічний колорит”.
9. Показові виступи спортсменів, творчих художніх колективів; лицарські турніри, джигітування, веслування.
10. Виставка-продаж товарів народної творчості.
11. Уроки майстерності: верхової їзди, веслування, стрільби з лука, володіння мечем, списом, середньовічного танцю; кужільництва, теслярства, гончарства, ковальства, писанки, малярства, вишивки, ткацтва.
12. Костюмований бал „Княжа гостина”. Представлення уособлюваного середньовічного образу. Народні ігри та забави біля вогнища. Визначення князя та княгинині вечора.
13. Урочисте закриття заходу. Виступи художніх та спортивних колективів. Нагородження учасників змагань.
VIII. ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРЕМОЖЦІВ
Команда переможець визначається за найбільшою загальною сумую набраних балів.
Представлення команди оцінюється за 10-бальною шкалою.
Кожен ігровий конкурс оцінюється за 5-бальною шкалою.
Інтелектуальний конкурс – 1 бал за правильну відповідь.
У разі здобуття однакової кількості балів двома командами, перевага надається тій, яка займала послідовно більшу кількість 1-2 місць у конкурсах.
ІХ. НАГОРОДЖЕННЯ
Усі учасники заходу нагороджуються пам’ятними призами.
Команди-учасниці нагороджуються дипломами, грамотами, кубками.
Переможці конкурсів вболівальників нагороджуються подарунками.
У якості подарунків використовуються конкурсні роботи учнів художніх шкіл та гуртків, мистецькі роботи місцевих майстрів, вироби підприємств.
Головні призи: путівка в оздоровчий табір, санаторій, туристична поїздка по історичних місцях України, запрошення на заняття спортивних шкіл, клубів.
Х. ЛІКАРСЬКИЙ КОНТРОЛЬ. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ.
Визначення та узгодження функціонування медичних пунктів та бригад швидкої допомоги на всіх об’єктах проведення заходу.
Визачення місця знаходження пожежної служби, бригад охорони безпеки громадян, автоінспекції.
ХІ. ФІНАНСУВАННЯ
Фінансування заходу здійснюється за рахунок кооперування коштів навчальних закладів та виробничих підприємств міста, спонсорів.
Кошти на виплату роботи суддів, дипломи, грамоти виділяються Обласним центром фізичного здоров’я населення „Спорт для всіх” у Волинській області.
Форми підготовки до масового спортивно-оздоровчого заходу
І. Семінар з теоретичної підготовки інструкторів, суддів, воалантерів.
1. Загальна характеристика розвитку фізичного виховання в період середньовіччя на території України.
2. Засоби та форми фізичного виховання Київської Русі.
3. Народні ігри танці та розваги, кулачні бої та боротьба, вправи з предметами, військово-прикладна фізична підготовка.
4. Шляхи використання традицій фізичного виховання Київської Русі в сучасних умовах.
ІІ. Етапи організації заходу
1. Менеджмент, пропаганда, реклама. Провести рекламну акцію по телебаченню та радіомовленню, висвітлити в місцевій пресі мету та завдання масового фізкультурно-оздоровчого заходу.
2. Затвердити відповідальних за підготовку місць для змагань, виставок, показових виступів, пунктів харчування та медичного забезпечення.
Погодити з держадміністрацією перелік підприємств, колективів, та приватних осіб, що представлятимуть на виставці продажі вироби народних промислів та витвори мистецтва. Сприяти організації показу та навчання елементам техніки гончарства, теслярства, кужільництва, ткацтва, вишивки, плетення з лози, ковальства та ін..
Оголосити конкурс серед організацій та закладів міста виготовлення виробу або мистецького витвору на тему „Київська Русь”:
- історичні клуби, музеї – виставка середньовічної зброї та предметів побуту; портрети князів Київської Русі та відомості про них
- художні школи – малюнок, іграшка, писанка
- музичні школи та фольклорні колективи – виконання музичного твору на народних інструментах
- школи танців – показові виступи та елементи навчання середньовічного танцю
- школи верхової їзди – показові виступи джигітування елементи навчання верхової їзди, катання у візках
- спортивні школи – показові виступи: боротьба, кулачний бій, веслування
- школи історичного фехтування: показові виступи: бої на мечах зі списами, стрільба з лука
3. Оголосити та провести конкурс на розв’язування кросвордів на тему середньовіччя, надрукованих у місцевій пресі
4. Чітко розподілити обов’язки між організаторами, інструкторами, суддями, воалантерами. Ознайомити з правилами та передбачити ймовірні чинники впливу на проведення заходу.
5. Організувати соціальну рекламу здорового способу життя, форм оздоровлення засобами фізичної культури і спорту.
Немає коментарів:
Дописати коментар